Ультразвукове дослідження судин голови та шиї ще знайоме як «УЗД з доплером», або доплерографія судин. Таку назву метод отримав завдяки австрійському науковцю Крістіану Доплеру. Він був фізиком та вивчав метод «ехолокації» стосовно об’єктів що рухаються. Саме його дослідження лягли в основу УЗД судин. Під час такого обстеження на область судин спрямовуються ультразвукові хвилі, а потім приймається їх «ехо» та аналізується, відтворюючи зображення стінки судин.

Таким чином ми маємо той самий принцип роботи, що і при будь-якому іншому УЗД – принцип «відбитих ультразвукових хвиль». Тільки при інших видах УЗД хвилі ультразвуку відбиваються від тканин органів, а під час УЗД судин – від рухомих об’єктів – еритроцитів.

Переваги методу:

  • висока інформативність;
  • безпечність (УЗД не несе променевого навантаження і може проводитись неодноразово);
  • відсутність спеціальної підготовки;
  • не займає багато часу (у середньому дослідження триває 20-30 хвилин).

Які судини шиї та голови можна дослідити за допомогою УЗД?

Досліджуються судини шиї (сонні, хребетні, підключичні артерії та вени) та судини голови (середні, передні та задні мозкові артерії, основна артерія, судини внутрішньочерепного відділу хребта).

Яку патологію судин шиї та голови можна визначити за допомогою УЗД?

  • потовщення судинної стінки;
  • наявність стенозу судин (ділянок зі звуженням);
  • наявність та розташування атеросклеротичних бляшок;
  •  наявність та розташування тромбів;
  • розшарування стінки судин;
  • наявність перегинів, звивистість судин;
  • аневризми (випинання, розтягнення стінки судини);
  • аномальні утворення та розгалуження;
  • оцінити рівень еластичності, діаметр судин;
  • оцінити кровоток у судинах (швидкість току крові, аномальну траєкторію руху). 

При появі яких симптомів показане проведення УЗД судин голови і шиї?

  • частий головний біль, запаморочення, шум у вухах,
  • періодичні епізоди втрати свідомості,
  • поява «мерехтіння» в очах, порушення координації під час руху, оніміння кінцівок, порушення мовлення,
  • травми голови та шиї,
  • ослаблення або втрата пам’яті,
  • втрата концентрації уваги, ослаблення зору або слуху,
  • судоми,
  • мігренозний головний біль.

При яких захворюваннях слід проводити УЗД судин голови та шиї?

Частіше за все УЗД судин призначають при наявності хвороб, що можуть призвести до змін у судинах або до порушення мозкового кровообігу:

  • цукровий діабет,
  • остеохондроз шийного відділу хребта,
  • гіпертонічна хвороба,
  • атеросклероз,
  • ішемічна хвороба серця,
  • гострий або перенесений інсульт,
  • вегетосудинна дистонія,
  • гіпотонія, загальна слабкість,
  • травми судин, травми голови та шиї,
  • запальні ураження судин (васкуліти),
  • підозра на наявність аномалій розвитку, розташування судин, порушення їх прохідності,
  • метастатичні ураження судин,
  • під час планування операцій на серці або на судинах шиї.

Також УЗД судин голови та шиї показано людям, що мають фактори ризику розвитку вищенаведених захворювань:

  • тютюнопаління,
  • підвищений рівень холестерину,
  • низька фізична активність або її відсутність,
  • людям, що мають обтяжену спадковість (цукровий діабет, інсульти, інфаркти, гіпертонію у близьких родичів),
  • вік, після 40 років.

Як проходить ультразвукове дослідження судин шиї та голови?

На область шкіри в зоні проекції судин лікар наносить спеціальний гель, що збільшує провідність ультразвуку. Пацієнт лежить на спині, під головою розташована подушка або твердий валік. Після дослідження судин шиї, лікар таким самим чином дослідить судини голови, розташовуючи датчик у зону скронь, чола, потиличної кістки і місця з’єднання її з хребтом.

Джерела:

1.  Носенко Н.М., Щеглов Д.В., Друк Г.В. Питання стандартизації протоколу ультразвукового дослідження судин шиї: огляд сучасних рекомендацій // Ендоваскулярна нейрорентгенхірургія, №2 (28), 2019, стор.73-83.

2.  Коржелецький О.С. Клінічні аспекти доплегоргафії // Внутренняя медицина №1-2 (13-14), 2009 (електронне видання).

3. https://medcenter-paraskeva.eu/ru/