Одне з найбільш розповсюджених дистрофічних уражень кісткової тканини, яке по праву вважається «недугою століття». Зміни, які відбуваються при цьому захворюванні: ураження міжхребцевих дисків, зв’язок і кісток, які в більшості випадків призводять до інвалідності.
Згідно практиці, на сьогоднішній день від остеохондрозу не страждають лише немовлята. Більше 50% населення планети знайоме з цим захворюванням. У групі ризику знаходяться люди старше 35 років. Хвороба характеризується повільним перебігом, і саме з цієї причини люди дізнаються про її наявність через багато років.
Причини
Міжхребцеві диски – це особливі хрящові структури, розташовані між хребцями. Саме завдяки цим структурам, людський хребет гнучкий і рухливий. Після закінчення деякого часу, внаслідок різноспрямованої тиску з боку хребців, відбувається зменшення розшарування та деформація дисків.
Згодом це приводить до зменшення відстані між хребцями і зажиму відходять від спинного мозку, корінців. З’являються нестерпні хворобливі відчуття. Так і починається хвороба.
Причини появи недуги самі різні. Але є ряд факторів, які можуть так або інакше впливати на виникнення і подальший розвиток захворювання.
До найпоширеніших з них слід віднести:
- травми хребта;
- зайва вага, ожиріння;
- надмірні фізичні навантаження;
- малоактивний спосіб життя;
- наявність шкідливих звичок: куріння, вживання алкоголю;
- постійне вплив на хребет, наприклад, вібрації (це стосується водіїв, і людей, які багато часу проводять за кермом);
- сколіоз;
- наявність соматичних і ендокринних хвороб;
- гормональну перебудову організму (підлітковий період, клімакс);
- порушене кровопостачання тканин хребта;
- неправильне, незбалансоване харчування;
- схильність до стресових ситуацій.
Ви повинні розуміти, що остеохондроз не є віковим захворюванням і, отже, зіткнутися з ним може кожен, як дитина, так і дорослий.
Види захворювання
Розрізняють кілька видів остеохондрозу: шийний; грудний; поперековий.
1. Деформація міжхребцевих дисків у шийному відділі обумовлює розвиток шийного остеохондрозу. Цей вид недуги супроводжується хворобливими відчуттями і дискомфортом в області шиї. Якщо недуга ускладнений грижами або протрузій міжхребцевих дисків, то больові відчуття можуть поширитися на голову, верхні кінцівки і плечі. Часто шийний остеохондроз проявляється онімінням пальців і фізичної слабкістю рук. Ми вже писали: Як лікувати остеохондроз шийного відділу народними методами
2. Що стосується грудного остеохондрозу, то він, у порівнянні з шийним, виникає не так часто. Проявляється в деформації дисків грудного відділу хребта. Хворобливі відчуття виникають не тільки в грудині, але і поширюються на внутрішні органи і всю поверхню спини в грудному відділі.
3. Найпоширеніший з усіх видів – поперековий остеохондроз. І пояснюється це підвищеною навантаженням саме на поперековий відділ. Біль, що виникає в попереку часто іррадіює в нижні кінцівки і сідниці. Цей вид недуги може супроводжуватися онімінням ніг і різними порушеннями у функціонуванні органів малого тазу і сечостатевої системи.
Читайте статтю Народні засоби від поперекового остеохондрозу
Симптоми
Остеохондроз — «підступне» захворювання. По-перше, про його наявність люди можуть навіть не підозрювати, так як воно розвивається дуже повільно, і перші симптоми можуть з’явитися через кілька років, коли вже відбулася значна деформація хрящів.
По-друге, хвороба легко сплутати з іншими недугами. І все це з-за того, що болю при різних видах остеохондрозу віддають у різні відділи.
Головна проблема – люди не звикли відразу звертатися до лікарні, їм простіше випити «чудо-пігулку», яку вони призначили собі самі. Але тільки уявіть, що могло б бути, якщо б чоловік одразу звернувся за допомогою фахівця замість самолікування. Він міг би запросто уникнути наслідків і ускладнень захворювання і, найголовніше, він би не став інвалідом, як це буває в більшості випадків.
Про остеохондрозі свідчать і інші ознаки:
- хворобливі відчуття в області спини (на будь-якій ділянці, від шийного до поперекового отелення);
- хрускіт хребта під час руху;
- оніміння верхніх або нижніх кінцівок і пальців;
- відчуття «повзання мурашок»;
- спазми і біль тягнучого характеру у м’язах;
- періодичні головні болі;
- запаморочення;
- підвищена стомлюваність.
Діагностика
1. Для початку лікар збирає анамнез. Скарги хворого мають вирішальне значення. З метою підтвердження або спростування діагнозу призначають наступні методи обстеження: оглядову та прицільну рентгенографію хребта; мієлографію;
комп’ютерну томографію; магнітно-резонансну томографію.
2. Найдоступніший і при цьому досить інформативний метод діагностики – рентгенологічне дослідження. Під час проведення процедури робиться знімок, на якому видно всі кісткові і хрящові деформації.
3. Мієлографія є більш складним і небезпечним методом. У спинномозковий канал вводять контрастну речовину. Цей метод діагностики має здійснюватися висококваліфікованим фахівцем. Проводиться цей метод з метою визначення структури спинномозкового каналу.
4. Комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія — найсучасніші методики, і, мабуть, найдорожчі. Проводять їх з метою диференціації між остеохондрозом та іншим недугою хребта, який має ідентичну симптоматику, наприклад, пухлина спинномозкового каналу.
Лікування
Важливо розуміти, що повне вилікування можливе тільки на ранніх стадіях. Ні в якому разі не тягніть із зверненням до фахівця, адже тільки так ви зможете продовжувати жити нормальним життям. Терапія недуги повинна бути комплексною. Крім медикаментозної терапії призначають:
- голкорефлексотерапію;
- вакуумну терапію;
- лазеротерапію;
- фармакопунктуру;
- магнітопунктуру;
- електростимуляцію.
У важких випадках проводять операцію.
Важливе місце в лікуванні остеохондрозу займає лікувальна фізкультура і масаж. Людині з наявністю цього захворювання рекомендується спати виключно на твердій жорсткої ліжку.
Ви повинні розуміти, що терапія хвороби досить тривала. Тому, якщо хочете позбавитися від захворювання, запасіться терпінням і силою волі, і ні в якому разі не закидайте лікування.
Як попередити розвиток захворювання
Якщо ж ви відчули щось «недобре», з’явилися болі, яких раніше не було, або ви просто не надавали їм особливого значення, зверніться за допомогою вертебролога – спеціаліста, який займається лікуванням хвороб хребта.