Узимку ліс здається порожнім і тихим, але під снігом, у підстилці, під корою дерев і в землі продовжують жити мільйони комах. Вони не зникають з першими морозами, а переходять у стан, який дозволяє перечекати холод місяцями. Цікаво, що різні види мають зовсім різні стратегії: якщо метелики й жуки завмирають, то, наприклад, темна європейська бджола зимує цілою родиною і сама підтримує тепло у вулику чи дуплі.
Розберімося, як саме комахи українських лісів переживають зиму і чому навіть сильні морози для багатьох із них не смертельні.
Діапауза – зимовий режим економії
Більшість комах наших широт восени впадає в діапаузу. Це не просто сон, а глибоке уповільнення обміну речовин, яке запускається ще до холодів. Сигналом слугує скорочення світлового дня. Комаха перестає харчуватися, розвиток зупиняється, а енергія витрачається мінімально.
Зимувати можуть різні стадії розвитку. Одні види переживають холод у вигляді яєць, інші – як личинки чи лялечки, треті – дорослими особинами. Наприклад, кропив’янка й лимонниця зимують уже метеликами, ховаючись у щілинах дерев, на горищах і в купах хмизу. Тому на початку весни, у перші теплі дні, їх можна побачити першими.
Природний антифриз у тілі комах
Головна небезпека морозу – кристали льоду, які розривають клітини. Комахи навчилися з цим боротися. Восени в їхній гемолімфі накопичуються гліцерин, цукри та спеціальні білки. Ці речовини знижують температуру замерзання рідин в організмі, і комаха може переносити значний мінус, не перетворюючись на крижинку.
Деякі види діють інакше. Вони дозволяють воді в міжклітинному просторі замерзнути, але контролюють цей процес так, що самі клітини залишаються неушкодженими. Навесні такі комахи відтають і продовжують життя, ніби нічого не сталося.
Ще один прийом – позбавлення від зайвої води. Перед зимівлею багато комах звільняють кишечник і зменшують вміст вологи в тілі, щоб у ньому було менше того, що може замерзнути.
Де ховаються комахи в лісі
Навіть найстійкішим видам потрібне укриття. Лісова підстилка з опалого листя працює як ковдра, а сніговий покрив додатково утеплює її. Під шаром снігу температура тримається значно вищою, ніж у повітрі, і майже не стрибає.
Найпоширеніші місця зимівлі такі:
- шар опалого листя та моху на землі;
- простір під відсталою корою старих дерев;
- трухляві пні й повалені стовбури;
- ґрунт на глибині кількох десятків сантиметрів;
- мурашники, де комахи сплять щільними клубками глибоко під землею;
- стебла сухих рослин і порожнини в гілках.
Через це дбайливі лісники й садівники не поспішають прибирати все листя та сухостій. Саме там зимують запилювачі й хижі комахи, які навесні допомагають боротися зі шкідниками.
Як зимують суспільні комахи
Джмелі та оси переживають зиму по-особливому. Уся родина гине восени, а зимувати залишаються лише молоді запліднені самки. Кожна з них знаходить затишну нору в землі чи під корінням і чекає весни, щоб заснувати нову сім’ю.
Медоносні бджоли – виняток. Вони не впадають у діапаузу, а збираються в зимовий клуб. Бджоли в центрі скорочують грудні м’язи й виробляють тепло, а зовнішній шар працює як теплоізоляція. Комахи постійно міняються місцями, щоб ніхто не замерз, і харчуються медом, запасеним за літо. Особливо витривалими до довгих зим вважаються місцеві породи, які століттями пристосовувалися до клімату Полісся й лісостепу.
Чому відлиги небезпечніші за морози
Як не дивно, комахам більше шкодять не сильні холоди, а різкі перепади. Тепла погода серед зими може вивести їх із діапаузи, змусити витрачати запаси енергії, а наступний мороз застає їх неготовими. Тому стабільна сніжна зима для лісової фауни краща, ніж мінлива, з частими відлигами. Саме тому зміни клімату вчені розглядають як один із чинників, що впливають на кількість комах у лісах.
