В даний час крім традиційної терапії широко використовуються при лікуванні різноманітних хвороб щитовидної залози народні нетрадиційні засоби. Однак слід пам’ятати, що повного одужання, використовуючи лише нетрадиційні методи, досягти неможливо. Таке лікування здатне знизити необхідну кількість гормональних препаратів і вираженість симптомів, характерних для даної хвороби.

Народні рецепти для ефективного лікування щитовидної залози

Якщо почати лікування на ранніх етапах, то ефект від нього буде максимально великим. Так з допомогою трав можна добитися уповільнення або навіть повного припинення розвитку хвороби. Але необхідно пам’ятати, що успішність лікування буде залежати також від причин розвитку недуги і швидкості його прогресування.

До травам, які застосовують у боротьбі з захворюваннями щитовидної залози, відносять: кореневища валеріани, плоди фейхоа, глід, м’яту перцеву.

Лікарські трави проти хвороб щитовидки

Чистотіл великий — отруйна ліки

Використовувати цю рослину слід лише з дозволу і під наглядом ендокринолога. Це пояснюється тим, що при перевищенні доз можуть виникнути дисбактеріоз, блювота, іноді судоми. У цих випадках без дезінтоксикаційної терапії не можна буде обійтися.

  • Настій. Лікування щитовидки чистотілом завжди потрібно починати з настоїв низької концентрації. Щоб максимально знизити токсичність рослини, настої потрібно розводити молоком. Незадовго до прийому їжі слід випивати півсклянки настою чистотілу. Курс – 59 днів.
  • Сік. Соком чистотілу рясно мазати зоб або прикладати компреси з трав’яним настоєм.
  • Настоянка. Дрібно подрібнити чистотіл. Наповнити їм ємність до половини, додати горілку і перемішати. Настоювати 14 днів у затемненому приміщенні. Періодично струшувати вміст. Приймати настоянку натщесерце вранці, розбавляючи молоком. Починають прийом лікарського засобу з 2 крапель, кожен день, додаючи по 2. Доводять до 16 і в такій кількості п’ють протягом місяця.
  • Цей засіб допомагає нормалізувати функції щитовидної залози, зменшує кісти і вузли, справляється із зобом і показує добрі результати при аутоімунному тиреоїдиті.

    Перстач біла

    Завдяки вмісту фенольних сполук, тритерпенових глікозидів, мікроелементів контролюючих вироблення гормонів і нормалізують структуру тканин щитовидної залози, це рослина цінується як терапевтичний засіб.

    Лікування перстачем має багато позитивних сторін:

    • до неї немає звикання,
    • не потребує тривалого застосування,
    • знижує потребу в медикаментах,
    • приводить в норму роботу щитовидки природним шляхом.

    Щоб приготувати настій потрібно 2 столові ложки дрібно подрібненої трави і 200 мл окропу. Перстач насипають у термос, заливають водою і витримують протягом ночі. Приймають по півсклянки 4 рази на день незадовго до їжі.

    Щоб приготувати настоянку, потрібно подрібнити коріння перстачу і залити їх горілкою в пропорції 1:10. Місяць наполягати в затемненому приміщенні. Пити по 20 крапель 3 рази на день незадовго до прийому їжі. Проціджувати настойку не рекомендується.

    Курс лікування триває 29 днів, потім семиденний перерву. Курси слід продовжувати до одужання.

    Волоський горіх бореться з проблемами щитовидної залози

    Використовують із-за великого вмісту йоду, вітамінів, білків і мікроелементів.

  • Змолоти по 200 г гречаної крупи і ядер горіха.
  • Отриманий порошок змішати з 200 грамами меду.
  • Ретельно перемішати інгредієнти і протягом доби з’їсти отриману «кашу».
  • Через три дні знову зробити суміш, але приймати її протягом 9 днів.
  • Через три дні знову приготувати і з’їсти за 9 днів.
  • Зробити перерву на 3-5 місяців і знову повторити курс. Це відмінний засіб проти зобу.
  • Зібрати зелені волоські горіхи до липня, подрібнити за допомогою м’ясорубки, змішати 1:1 з травневим медом. Настояти в затемненому приміщенні протягом місяця. З’їдати перед їжею по чайній ложці протягом місяця. Потрібно провести 3 курси з перервою в півтора тижня.

    Рецепт Р. Бройса від зобу

    Перемішати по столовій ложці подрібненої трави собачої кропиви, кореневища валеріани, м’яти перцевої і 2 столові ложки глоду. Залити склянкою окропу столову ложку збору, настояти півгодини і процідити. Приймають до їжі 2 рази в день по половині склянки. Курс – місяць, потім 11 днів перерву і повторення лікування.

    Компреси на збільшену щитовидну залозу

    Нанести на збільшену залозу обліпихова олія з допомогою ватного тампона. Потім нанести йод поверх олії. Зробити пов’язку з бинта. Щільно обмотати целофаном шию, потім – шарфом і йти спати. Вранці прибрати пов’язку. Такі компреси робити 10 днів.

    Чебрець при дифузному зобі

    При дифузному зобі відмінним засобом є настій чебрецю. Для його приготування знадобиться столова ложка сухої трави і склянку окропу. Наполягати потрібно 20 хвилин в термосі, потім процідити і пити по склянці 3 рази в день.

    Інші нетрадиційні методики

    Бджолиний підмор бореться з гіпофункцією щитовидки

    При гіпофункції щитоподібної залози відмінно допомагає настоянка підмору. Для цього у дві склянки горілки додають склянку підмору, наполягають 22 дні, потім вживають 3 рази по столовій ложці.

    Крім хорошого впливу на щитовидну залозу, підмор надає загальнозміцнюючу дію на весь організм.

    Під час застосування настойки рекомендують проводити лікування за допомогою відвару. З ним роблять компреси.

    П’явки

    Секрет, що виділяється слинними залозами, здатний приводити в норму гормональний рівень, що сприяє зменшенню доз прийнятих медикаментів. Під час лікування прибираються нейроендокринні порушення, починає продукуватися гормон в потрібному обсязі. Крім цього такий спосіб лікування коригує гемостаз і добре впливає на імунітет.

    Лікування щитовидки нетрадиційними методами показує бажані результати, тільки якщо воно систематичне. Слід також пам’ятати, що як і всі лікарські засоби трави володіють побічними ефектами і мають протипоказання до застосування. Саме тому перед початком курсу потрібно проконсультуватися з фахівцем. До лікування потрібно провести дослідження – УЗД, зробити аналіз крові, дослідити гормональний рівень. Також хворий обов’язково повинен вести зошит, в якій буде відзначати кількість прийнятих медикаментів і трав’яних настоїв, своє самопочуття та скарги. Тільки тоді ендокринолог зможе скоригувати призначене лікування у відповідності з потребами конкретного хворого.